Любимое стихотворение детства.
На стекле-морозный иней,
Сколько черточек и линий!
Знаю только я одна,
Кто стоит там у окна!
На стекло снегурка дышит
И прележно буквы пишет:
С-снежинка, З-зима.
Зайчикова ялинка
Там знайшов ялиночку,
гарну отаку!
Я ж оту ялиночку
вирубав та взяв
і собі за плеченьки
міцно прив язав.
Тільки в путь-доріженьку
рушив, поспішив,
як до мене зайчики -
плиг із-за кущів.
ти зібрався йти?
Чи не хочеш з нами ти
танці повести?
прошу, не держіть.
Віднести ялиночку
краще поможіть.
Бо давно вже діточки
ждуть у дитсадку
на рясну ялиночку,
гарну отаку!
От коли вквітчаємо
ми її як слід
та засяють вогники
між зелених віт, -
тут почнуться радощі
для малих діток:
разом з ними зайчики
підуть у танок!
Білі мухи
Білі мухи налетіли, -
Все подвір'я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
Годі, ледарі, вам спати! -
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
Ялинонька
У лісі, в лісі темному,
де ходить хитрий лис,
росла собі ялинонька
і зайчик з нею ріс.
Ой, снігу, снігу білого
насипала зима!
Прибіг сховатись заїнько -
ялиноньки нема.
Ішов тим лісом Дід Мороз,
червоний в нього ніс...
Він зайчика-стрибайчика
у торбі нам приніс...
Маленький сірий заїнько,
іди, іди до нас!
Дивись, твоя ялинонька
горить на весь палац!
В лесу, в лесу темном,
где ходит хитрый лис,
росла себе ялинонька
и зайчик с ней рос.
Ой, снега, снега белого
насыпала зима!
Прибежал спрятаться Заинька -
ялинонькы нету.
Шел тем лесом Дед Мороз,
красный у него нос ...
Он зайчика-стрибайчика
в сумке нам принес ...
Маленький серый Заинька,
иди, иди к нам!
Смотри, твоя ялинонька
горит на весь дворец!
Поищите профессиональный перевод
Добавить комментарий